Психодіагностичний потенціал опитувальника загального стану здоров’я та його україномовна адаптація

Ключові слова: опитувальник загального стану здоров’я, психологічна діагностика, психометричні показники, стандартизація, статистичні норми, надійність, валідність.

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз психодіагностичних можливостей зарубіжного опитувальника загального стану здоров’я GHQ-28, розробленого в 1979 році Д. Голдбергом і В. Хіллієром. У структурі опитувальника на основі факторного аналізу визначено чотири субшкали – соматичні симптоми, тривожність / безсоння, соціальна дисфункція і важка депресія, кожна з яких містить сім пунктів. Показано, що опитувальник широко застосовується за кордоном для оцінювання здатності людини виконувати нормальні функції та діагностики певних відхилень дистресового характеру у стані психічного здоров’я. Наголошено, що актуальним завданням є україномовна адаптація GHQ-28. Проведено емпіричне дослідження за участю поліцейських і курсантів закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України зі специфічними умовами навчання, у межах якого розроблено україномовну версію опитувальника, а також встановлено його психометричні показники та середньостатистичні норми. Показано, що україномовний варіант опитувальника характеризується задовільними показниками внутрішньої узгодженості шкал, надійності (ретестової і паралельних форм), а також критеріальної валідності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В. І. Барко, Державний науково-дослідний інститут МВС України (м. Київ)

Доктор психологічних наук, професор.

Наукова лабораторія психологічного забезпечення (головний науковий співробітник).

О. О. Євдокімова, Харківський національний університет внутрішніх справ

Доктор психологічних наук, професор.

Навчально-науковий інститут № 5,

кафедра соціології та психології (завідувач).

О. М. Смірнова, Одеський державний університет внутрішніх справ

Кандидат психологічних наук, доцент.

Кафедра психології та педагогіки (професор).

В. В. Барко, Національна академія Національної гвардії України (м. Харків)

Доктор психологічних наук.

Кафедра психології (доцент).

Посилання

Goldberg, D., & Hillier, V. (1979). A scaled version of the General Health Questionnaire. Psychological Medicine, 9(1), 139–145. https://doi.org/10.1017/S0033291700021644.

Salter, K., Campbell, N., Richardson, M., Mehta, S., Jutai, J., Zettler, L., Moses, M., McClure, A., Mays, R., Foley, N., & Teasell, R. (2013). Outcome Measures in Stroke Rehabilitation. Canadian Partnership for Stroke Recovery. http://www.ebrsr.com/sites/default/files/Chapter%2020_Outcome%20Measures.pdf.

O’Rourke, S., MacHale, S., Signorini, D., & Dennis, M. (1998). Detecting psychiatric morbidity after stroke: Comparison of the GHQ and HAD Scale. Stroke, 29(5), 980–985. https://doi.org/10.1161/01.str.29.5.980.

Failde, I., Ramos, I., & Fernandez-Palacín, F. (2000). Comparison between the GHQ-28 and SF-36 (MH 1-5) for the assessment of the mental health in patients with ischaemic heart disease. European Journal of Epidemiology, 16(4), 311–316. https://doi.org/10.1023/a:1007688525023.

Sterling, M. (2011). General Health Questionnaire – 28 (GHQ-28). Journal of Physiotherapy, 57(4). https://doi.org/10.1016/S1836-9553(11)70060-1.

Kilic, C., Rezaki, M., Rezaki, B., Kaplan, I., Ozgen, C., Sagduyu, A., & Ozturk, M. O. (1997). General Health Questionnaire (GHQ12 & GHQ28): psychometric properties and factor structure of the scales in a Turkish primary care sample. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 32(6), 327–331. https://doi.org/10.1007/BF00805437.

Robinson, R. G., & Price, T. R. (1982). Post-stroke depressive disorders: A follow-up study of 103 patients. Stroke, 13(5), 635–641. https://doi.org/10.1161/01.str.13.5.635.

Sakakibara, B. M., Miller, W. C., Orenczuk, S. G., & Wolfe, D. L. (2009). A systematic review of depression and anxiety measures used with individuals with spinal cord injury. Spinal Cord, 47(12), 841–851. https://doi.org/10.1038/sc.2009.93.

Lincoln, N. B., Nicholl, C. R., Flannaghan, T., Leonard, M., & Van der Gucht, E. (2003). The validity of questionnaire measures for assessing depression after stroke. Clinical Rehabilitation, 17(8), 840–846. https://doi.org/10.1191/0269215503cr687oa.

Thomas, S. A., & Lincoln, N. B. (2006). Factors relating to depression after stroke. British Journal of Clinical Psychology, 45(1), 49–61. https://doi.org/10.1348/014466505X34183.

Опубліковано
2025-07-23
Як цитувати
Барко, В. І., Євдокімова, О. О., Смірнова, О. М. і Барко, В. В. (2025) «Психодіагностичний потенціал опитувальника загального стану здоров’я та його україномовна адаптація», Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 109(2), с. 406-421. doi: 10.32631/v.2025.2.34.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають