Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти
Анотація
Метою статті є теоретико-правове висвітлення ключових параметрів мeтoдoлoгiчнoгo iнструмeнтарiю в науковому пізнанні дигіталізації державної влади, що запропоновано здійснювати на основі синтезу здобутків загальнотеоретичної юриспруденції, галузевих правових наук, а також суміжних суспільствознавчих дисциплін (соціології, політології, науки державного управління тощо). Запропоновано структурну будову методології дослідження дигіталізації державної влади, яка складається із семи «рівнів», розташованих за принципом ієрархічності й супідрядності: 1) домінуючого світогляду; 2) філософських засад; 3) типу наукового мислення (наукової раціональності); 4) принципів наукового пізнання; 5) наукових парадигм; 6) методологічних підходів; 7) наукових методів пізнання. Надано докладну характеристику кожному зі структурних блоків цієї методології. Обґрунтовано, що домінуючий світогляд, необхідний для побудови оптимальної методології осмислення феномена дигіталізації державної влади, повинен включати в себе елементи сучасної некласичної (посткласичної) філософії, методології пізнання цифрових технологій і конструктивістські елементи сучасної інновативної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Доведено, що оптимальним для осмислення процесів дигіталізації державної влади є постнекласичний тип раціональності. З’ясовано, що провідними загальнонауковими парадигмами дослідження дигіталізації державної влади є парадигми інформаційного суспільства та цифровізації (дигіталізації).
Завантаження
Посилання
Steblyna N.O., 2021. Digitization of public policy as a modern discourse [Tsyfrovizatsiia derzhavnoi polityky yak dyskurs suchasnosti]. D.Sc. dissertation. Vasyl Stus Donetsk National University.
Strutynska I.V., 2020. Digital transformation as an imperative of innovative development of business structures [Tsyfrova transformatsiia yak imperatyv innovatsiinoho rozvytku biznes-struktur]. D.Sc. dissertation. Zaporizhzhia National University.
Kerimov D.A., 2001. Methodology of law (subject, functions, problems of philosophy of law) [Metodologiya prava (predmet, funktsii, problemy filosofii prava)]. Moscow: Avanta+.
Tykhomyrov D.O., 2021. Theoretical and legal principles of state policy in the field of civil security in Ukraine [Teoretyko-pravovi zasady derzhavnoi polityky u sferi tsyvilnoi bezpeky v Ukraini]. D.Sc. dissertation. National Academy of Internal Affairs.
Kartskhiya A.A., 2019. Civil law model of regulation of digital technologies [Grazhdansko-pravovaya model’ regulirovaniya tsifrovykh tekhnologii]. D.Sc. dissertation. Moscow.
Lukianets V.S., Kravchenko O.M., Ozadovska L.V. and Moroz O.Ya., 2010. Scientific worldview at the turn of the century [Naukovyi svitohliad na zlami stolit’]. Kyiv: Parapan.
Kelman M., 2015. Methodology of modern jurisprudence: becoming and main directions of development. Psychology & Society – Psihologìâ ì suspìlʹstvo, No. 4, pp. 33-46.
Argamakova A.A., Maslanov E.V., Slyusarev V.V. and Khusyainov T.M. (eds), 2019. Social and Digital Science Research [Sotsial’nye i tsifrovye issledovaniya nauki]. Moscow: Izdatel’stvo “Russkoe obshchestvo istorii i filosofii nauk”.
Bandura O.O., 2019. Anthropology of Law as a Component of Philosophical Anthropology (General Essay). Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava, Vol. 17, Iss. 1, pp. 8-15.
Mikheeva T.N., 2019. About the legal basis of digitalization in the Russian Federation [K voprosu o pravovykh osnovakh tsifrovizatsii v Rossiiskoi Federatsii]. Vestnik Universiteta imeni O. E. Kutafina, No. 9, pp. 114-122.
Bandura O.O., 2017. Praxiology of Law as the Constituent of Philosophy of Law. Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava, No. 2, pp. 11-23.
Dobronravova I.S., 2009. Ideals and types of rationality [Idealy i tipy ratsional’nosti]. In: Kiyashchenko L.P. and Stepin V.S. (eds). Post-nonclassical: philosophy, science, culture [Postneoklassika: filosofiya, nauka, kul’tura]. St. Petersburg: Mir’. Pp. 296-314.
Stepin V.S., 2009. Classics, non-classics, post-non-classics: criteria for distinguishing [Klassika, neklassika, postneklassika: kriterii razlicheniya]. In: Kiyashchenko L.P. and Stepin V.S. (eds). Post-nonclassical: philosophy, science, culture [Postneoklassika: filosofiya, nauka, kul’tura]. St. Petersburg: Mir’. Pp. 249-295.
Stepin V., 2017. Typology of scientific rationality and synergy [Tipologiya nauchnoi ratsional’nosti i sinergetika]. Philosophy of Education – Fìlosofìâ osvìti, No. 1, pp. 6-29.
Kushakova-Kostytska N.V., 2019. Philosophical and legal principles of formation and development of the information society in Ukraine [Filosofsko-pravovi zasady stanovlennia i rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini]. D.Sc. dissertation. National Academy of Internal Affairs.
Voinikanis E.A., 2015. Paradigm approach to the study of intellectual rights [Paradigmal’nyiy podkhod k issledovaniyu intellektual’nykh prav]. D.Sc. dissertation. Moscow.
Kopytova O.S., 2021. Theoretical and legal principles of judicial law enforcement [Teoretyko-pravovi zasady sudovoho pravozastosuvannia]. D.Sc. dissertation. National Academy of Internal Affairs.
Miroshnychenko M.I., 2012. Genesis of the legal system of Ukraine: theoretical and methodological aspect [Henezys pravovoi systemy Ukrainy: teoretyko-metodolohichnyi aspekt]. Open International University of Human Development “Ukraine”.
Pustovit N.V., 2015. The nature of the axiosphere of the information society [Pryroda aksiosfery informatsiinoho suspilstva]. National Aerospace University named after M. Ye Zhukovsky “KhAI”.
Tykhomyrov O.D., 2017. Comparative approach in jurisprudence [Komparatyvnyi pidkhid u pravoznavstvi]. In: Honcharenko V.D. (ed.). Great Ukrainian legal encyclopedia [Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia]: in 20 vols. Vol. 2. Kharkiv: Pravo. Pp. 349-354.
Kresin O.V., 2017. Formation of theoretical foundations of comparative legal research in the second half of the XVIII – first third of the XIX century: comparative conceptualization [Stanovlennia teoretychnykh zasad porivnialno-pravovykh doslidzhen u druhii polovyni XVIII – pershii tretyni XIX stolittia: komparatyvna kontseptualizatsiia]. Kyiv: Lohos.
Fedorenko V.L., 2015. Methodology of modern constitutional and legal research in Ukraine [Metodolohiia suchasnykh konstytutsiino-pravovykh doslidzhen v Ukraini]. Kyiv: Lira-K.
Serdiuk O.V., 2007. Sociological approach in modern jurisprudence: knowledge of the sociality of law [Sotsiolohichnyi pidkhid u suchasnomu pravoznavstvi: piznannia sotsialnosti prava]. Kharkiv: Yashma.
Lepekh L.L., 2019. Social and legal efficiency of the mechanism of legal regulation [Sotsialna ta yurydychna efektyvnist mekhanizmu pravovoho rehuliuvannia]. Ph.D. dissertation. Lviv Polytechnic National University.
Vasileva E.G. and Kononenko D.V., 2016. Modern interpretations of the concept of electronic state (electronic government) [Sovremennye interpretatsii kontseptsii elektronnogo gosudarstva (elektronnogo pravitel’stva)]. Bulletin of the Volgograd State University. Series: Jurisprudence – Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriâ: Ûrisprudenciâ, No. 1, pp. 9-16.
Savchyn M., 2019. Comparative constitutional law [Porivnialne konstytutsiine pravo]. Kyiv: Yurinkom Inter.
Chernysheva Yu.A., 2019. Human Rights in a Digitalized Society [Prava cheloveka v usloviyakh tsifrovizatsii obshchestva]. Psychology and Law – Psihologiâ i parvo, Vol. 19, No. 4, pp. 90-102.
Gusarev S., 2011. Active approach is in the structure of methodology of modern jurisprudence [Diialnisnyi pidkhid u strukturi metodolohii suchasnoho pravoznavstva]. Pravo Ukraïni – Law of Ukraine, No. 8, pp. 160-166.
Balynska O. M., 2013. Semiotics of law as a philosophical and legal paradigm [Semiotyka prava yak filosofsko-pravova paradyhma]. Abstract of D.Sc. dissertation. Lviv State University of Internal Affairs.
Gavrilov O.A., 1980. Mathematical methods and models in socio-legal research [Matematicheskie metody i modeli v sotsial’no-pravovom issledovanii]. Moscow: Nauka.
Vasilev A.A. (ed.), 2020. Transforming Law in the Digital Age [Transformatsiya prava v tsifrovuyu epokhu]. Barnaul: Izdatel’stvo Altaiskogo universiteta.
Ponkin A.V. and Redkina A.I., 2018. Artificial intelligence in terms of law [Iskusstvennyi intellekt s tochki zreniya prava]. Vestnik Rossijskogo universiteta družby narodov, No. 2, pp. 94-95.
Gribanov Yu.I., 2019. Digital transformation of socio-economic systems based on the development of the institution of service integration [Tsifrovaya transformatsiya sotsial’noekonomicheskikh sistem na osnove razvitiya instituta servisnoi integratsii]. D.Sc. dissertation. St. Petersburg.
Zaloilo M.V. and Pashentsev D.A., 2019. The national legal order of Russia in the context of digitalization [Natsional’nyi pravoporyadok Rossii v usloviyakh tsifrovizatsii]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta, Vol. 10, Iss. 2, pp. 196-209.
Yaroshovets V.I., 2006. History of philosophy. Vocabulary [Istoriya filosofii. Slovnyk]. Kyiv: Znannia Ukrainy.
Balynska O.M. and Yashchenko V.A., 2019. Synergetics as a methodological paradigm of legal research [Synerhetyka yak metodolohichna paradyhma yurydychnykh doslidzhen]. Naukovij vìsnik Lʹvìvsʹkogo deržavnogo unìversitetu vnutrìšnìh sprav – Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs, No. 4, pp. 3-12.
Podzihun H.V., 2021. Public administration in the field of digital transformation [Publichne administruvannia u sferi tsyfrovoi transformatsii]. Ph.D. dissertation. Zaporizhzhia National University.
Pashchenko V.M., 2010. Methodology and research methods [Metodolohiia ta metody naukovykh doslidzhen]. Kyiv: Aspekt.
Авторське право (c) 2021 Е. Наджафлі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
