Професійна життєстійкість керівників органів і підрозділів Національної поліції України та її зв’язок із рівнем і структурою їхніх професійно важливих індивідуальних особливостей

Автор(и)

  • В. І. Барко Національна академія Національної гвардії України (м. Харків)
  • О. О. Євдокімова Харківський національний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0003-4211-7277
  • Д. В. Остапович Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-9186-0801

DOI:

https://doi.org/10.32631/v.2025.03.21

Ключові слова:

професійна життєстійкість, самоздійснення, самоефективність, мотивація, стресостійкість, опитувальник «Великої п’ятірки».

Анотація

У статті представлено комплексний аналіз проблематики професійної життєстійкості керівників органів і підрозділів Національної поліції України середньої ланки. Наголошено, що професійна життєстійкість є системною особистісно-професійною особливістю, яка формується у фахівця впродовж професійного життя і виявляється у певному рівні включеності у професійну діяльність, контролі над нею та прийнятті професійних викликів. В умовах воєнного стану професійна життєстійкість керівника забезпечує опір агресивному середовищу, оптимальну адаптацію до наявних життєвих умов і здатність долати перешкоди. Виявлено значущі кореляційні зв’язки між показниками професійної життєстійкості та психологічними особливостями, які є важливими для успішності службової діяльності керівників. Зокрема, встановлено зв’язки з індексами самоздійснення, самоефективності, ментального здоров’я, мотивації, стійкості до стресу, а також із факторами опитувальника «Великої п’ятірки», такими як екстраверсія, нейротизм, сумлінність, поступливість і відкритість до досвіду. Описані у дослідженні психологічні чинники розвитку професійної життєстійкості та впливу на неї можуть бути покладені в основу заходів із психофізіологічного забезпечення професійної ефективності керівників поліції в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • В. І. Барко, Національна академія Національної гвардії України (м. Харків)

    Доктор психологічних наук, професор.

    Науково-дослідний центр службово-бойової

    діяльності Національної гвардії України,

    науково-дослідна лабораторія морально-психологічного

    супроводження службово-бойової діяльності

    Національної гвардії України (головний науковий співробітник).

  • О. О. Євдокімова, Харківський національний університет внутрішніх справ

    Доктор психологічних наук, професор.

    Навчально-науковий інститут № 5,

    кафедра соціології та психології (завідувач).

  • Д. В. Остапович, Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ

    Аспірантка.

Посилання

1. Balabanova, K. V. (2016). The phenomenon of hardiness in professional activities of persons whose profession is associated with risk. Bulletin of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Psychology, 53, 5–12.

2. Bolotnikova, I. V. (2020). The features of constituents and components of trade union workers’ professional hardiness. Actual Problems of Psychology, 20, 3–8.

3. Voitovych, M. V. (2018). Main measures, methods and techniques of psychophysiological support of professional self-realization of practical psychologists of secondary education institutions. In O. M. Kokun (Ed.), Psychophysiological patterns of professional self-realization of the individual (pp. 238–241). G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

4. Hermanskyi, I. Yu., & Kondratiuk, S. M. (2016). Theoretical approaches to understanding the essence of personality resilience. Bulletin of Scientific Papers of the Khmelnytskyi Institute of Social Technologies of the University “Ukraine”, 12, 129–132.

5. Kokun, О. М., Kravchenko, D. G., & Panasenko, N. M. (2018). Factors of teachers’ professional self-fulfillment. Ukrainian Psychological Journal, 2(8), 74–85.

6. Kokun, O. M., Korniiaka, O. M., Panasenko, N. M. et al. (2021). Promoting the resilience of socio-economic professionals (O. M. Kokun, Ed.). Publisher Viktoriia Kundelska.

7. Maksymenko, S. D. (Ed.). (2020). Psychological dimensions of personal interaction between subjects of the educational space in the context of the humanistic paradigm. Slovo.

8. Panchenko, V. O. (2015). Model of life stability increasing of managers of commercial organizations. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Psychological Sciences, 126, 122–127.

9. Bartone, P. T., & Homish, G. G. (2020). Influence of hardiness, avoidance coping, and combat exposure on depression in returning war veterans: A moderated-mediation study. Journal of Affective Disorders, 265, 511–518. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.01.127.

10. Bahadorikhosroshahi, J., & Habibi-Kaleybar, R. (2017). The comparison of psychological hardiness and resilience against educational stressors among veterans and non-veterans students. Researcher Bulletin of Medical Sciences, 22(1). https://journals.sbmu.ac.ir/index.php/rbms/article/view/22749.

11. Fyhn, T., Fjell, K. K., & Johnsen, B. H. (2016). Resilience factors among police investigators: Hardiness-commitment a unique contributor. Journal of Police and Criminal Psychology, 31, 261–269. https://doi.org/10.1007/s11896-015-9181-6.

12. Khoshaba, D. M., & Maddi, S. R. (1999). Early experiences in hardiness development. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 51(2), 106–116. https://doi. org/10.1037/1061–4087.51.2.106.

13. Maddi, S. R. (1987). Hardiness training at Illinois Bell Telephone. In J. P. Opatz (Ed.), Health promotion evaluation (pp. 101–115). National Wellness Institute.

Завантаження

Опубліковано

23-09-2025

Як цитувати

“Професійна життєстійкість керівників органів і підрозділів Національної поліції України та її зв’язок із рівнем і структурою їхніх професійно важливих індивідуальних особливостей” (2025) Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 110(3), pp. 252–269. doi:10.32631/v.2025.03.21.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають