Емпіричне дослідження постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій

Ключові слова: постдосвідне зростання, посттравматичне зростання, життєвий досвід військовослужбовця, травматичний досвід, нетравматичний (стресовий) досвід, військовослужбовці – учасники бойових дій.

Анотація

Проаналізовано роль постдосвідного зростання як важливого ресурсу психологічного відновлення та психологічної реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій та ветеранів. Наведено результати емпіричного дослідження постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій із різним життєвим і бойовим досвідом. Обґрунтовано взаємозв’язок постдосвідного зростання військовослужбовців із досвідом переживання травматичної і нетравматичної (негативної стресової) події. Зроблено висновок, що постдосвідне зростання, на відміну від посттравматичного зростання, може відбуватися під впливом як травматичної, так і нетравматичної (негативної стресової) події.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В. О. Олійник, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра соціології та психології (аспірант).

С. О. Ларіонов, Національна академія Національної гвардії України

Кандидат психологічних наук, доцент,

кафедра психології та педагогіки (начальник).

Посилання

Oliinyk, V. O. (2023). The main determinants of post-experiential growth of military personnel combatants: a theoretical analysis. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 75(5), 102–110. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-75-5-102-110.

Zubovskyi, D. S. (2019). Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period [Candidate dissertation, National Defense University of Ukraine].

American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR®). American Psychiatric Association Publishing.

Blinov, O. A. (2022). The experience of combat stress by military personnel and those undergoing treatment. Psychology and Personality, 1(21), 85–99. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252055.

Blight, S., & Norris, K. (2018). Positive psychological outcomes following Antarctic deployment. The Polar Journal, 8(2), 351–363. https://doi.org/10.1080/2154896X.2018.1541552.

Tedeschi, R. G., Cann, A., Taku, K., Senol-Durak, E., & Calhoun, L. G. (2017). The Post-Traumatic Growth Inventory: A Revision Integrating Existential and Spiritual Change. Journal of Traumatic Stress, 30, 11–18. https://doi.org/10.1002/jts.22155.

Keane, T. M., Fairbank, J. A., Caddell, J. M., Zimering, R. T., Taylor, K. L., & Mora, C. (1989). Clinical evaluation of a measure to assess combat exposure. Psychological Assessment, 1, 53–55. https://doi.org/10.1037/1040-3590.1.1.53.

Lozinska, N. S. (2019). Peculiarities of psychological traumatization of servicemen – ATO participants [Candidate thesis, National University of Civil Protection of Ukraine].

Kokun, O. M. (2022). All-Ukrainian survey “Your resilience in times of war”. H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

Опубліковано
2024-09-30
Як цитувати
Олійник, В. О. і Ларіонов, С. О. (2024) «Емпіричне дослідження постдосвідного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій», Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 106(3), с. 297-307. doi: 10.32631/v.2024.3.26.