Концептуальні основи міжнародного судочинства
Анотація
Сталі зміни в міжнародних відносинах та глобальні виклики на геополітичній арені підкреслюють ефективність та актуальність наявних підходів до міжнародного судочинства. У цьому контексті виникає необхідність в аналізі концептуальних засад цієї сфери з метою адаптації до сучасних реалій. Основна мета цього дослідження полягає в аналізі концептуальних основ міжнародного судочинства з урахуванням останніх наукових досягнень та глобальних перспектив. Фокус дослідження полягає у формуванні нових теоретичних підходів та концептуальних меж для аналізу та розуміння міжнародного кримінального права. Методологічна основа дослідження ґрунтується на аналізі наукових праць у галузі міжнародного кримінального права, а також використанні сучасних наукових підходів щодо обробки інформації. Окреслено нові аспекти та перспективи дослідження концептуальних засад міжнародного судочинства, що може сприяти подальшому розвитку теорії та практики розкриття та розслідування серйозних порушень міжнародного права. Практичне значення статті полягає в можливості застосування отриманих результатів для вдосконалення нормативних актів та практичних аспектів у сфері міжнародної юстиції.
Завантаження
Посилання
Ehard, H. (1949). The Nuremberg trial Against the Major War Criminals and International Law. The American Journal of International Law, 43(2), 223–245. https://doi.org/10.2307/2193033.
Senatorova, O. (2016). Nuremberg Principles as a Basis of International Criminal Justice. Theory and Practice of Jurisprudence, 1(1), 51–63. https://doi.org/10.21564/2225-6555.2011.1.62798.
Allott, P. (1999). The Concept of International Law. European Journal of International Law, 10, 31–50. https://doi.org/10.1093/ejil/10.1.31.
Kelsen, H. (1947). Will the Judgment in the Nuremberg Trial Constitute a Precedent in International Law? The International Law Quarterly, 1(2), 153–171.
Zelinska, N. (2008). The Nuremberg concept of international crime and the “ex post facto” principle in international criminal law. Scientific Works of the “Odesa National Law Academy”, 7, 100–169.
Popko, V. (2020). Post-nuremberg development of the international crime concept. Bulletin of the Penitentiary association of Ukraine, 4(14), 144–163. https://doi.org/10.34015/2523-4552.2020.4.14.
Buromenskyi, M. (2003). Some judgments on the concept of international criminal law. Journal of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 2–3, 359–370
Syroid, T. (2023). International criminal legal counteraction to transnational crimes. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 2(77), 304–309. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.2.52.
Shelley, L. (1995). Transnational Organized Crime: An Imminent Threat to the Nation-State? Journal of International Affairs, 48(2), 463–489.
Albanese, J. S. (2012). Deciphering the linkages between organized crime and transnational crime. Journal of International Affairs, 66(1), 1–16. https://www.jstor.org/stable/24388248.
Zelinskaya, N. (2009). International criminal law and conditions of globalization of crime. Almanac of International Law, 1, 29–44.
Radin, M. (1946). Justice at Nuremberg. Foreign Affairs, 24(3), 369–384. https://doi.org/10.2307/20029976.
Chubinidze, O. (2019). Universal Jurisdiction in National Legislation: Comparative Aspect. NaUKMA Research Papers. Law, 4, 96–105. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.4.96-105.
Авторське право (c) 2024 Н. Ю. Рубаненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
