ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ ЯК СУБ’ЄКТА ПРИВАТНОГО ПРАВА

B. M. Droniv

B. M. Droniv Надвірнянська місцева прокуратура Івано-Франківської області

Ключові слова: приватне право, правовий статус, правосуб’єктність, суб’єктивні права, свободи, законні інтереси, юридичні обов’язки, гарантії реалізації прав та обов’язків, юридична відповідальність

Анотація

Проаналізовано основні етапи розвитку категорії «правовий статус особи» з часів панування римського права до сьогодення. Охарактеризовано погляди вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно змісту правового статусу особи. Запропоновано авторське бачення структури правового статусу особи як основного суб’єкта приватного права.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Богданова Н. А. Категория статуса в конституционному праве. Вестник Московского университета. 1996. № 3. С. 3–20.

Карева Ю. В. Гражданско-правовой статус публичных образований. Юрист. 2003. № 5. С. 20–29.

Шайкенов Н. А. Правовое обеспечение интересов личности. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1990. 200 с.

Очерки истории СССР. Период феодализма. Россия во второй половине ХVIII в./Баранович А. И., Кафенгауз Б. Б., Алефиренко П. К. и др. М.: Изд-во АН СССР, 1956. 895 с.

Мейер Д. И. Русское гражданское право: в 2 ч. Ч. 1. М.: Статут, 1997. 455 с.

Федущак-Паславська Г. Конструкція суб’єкта права у Давньому Римі та у правових системах романо-германського типу // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХV регіон. наук.-практ. конф., 4–5 лют. 2009 р. Львів: Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2009. С. 95–98.

Філософський словник/за ред. В. І. Шинкарука. Київ: Голов. редкол. УРЕ, 1973. 560 с.

Вебер М. Избранные произведения/пер. с нем., сост. общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова. М.: Прогресс, 1990. 804 с.

Мальцев Г. В. Социальные основания права. М.: Норма, 2007. 800 с.

Алексеев С. С. Общая теория права. М.: ТК Велби; Проспект, 2008. 576 с.

Вінник О. Системний підхід до розв’язання проблеми гармонізації публічних і приватних інтересів у господарській діяльності. Юридична Україна. 2003. № 1. С. 37–45.

Мадіссон В. В. Основи філософії приватного права: навч. посіб. Київ: Школа, 2004. 144 с.

Мальцев Г. В. Права личности: юридическая норма и социальная действительность // Конституция СССР и правовое положение личности/редкол.: В. М. Чхиквадзе та ін. М.: ИГП АН СССР, 1979. С. 48–55.

Теория государства и права: учебник для вузов/под ред. М. М. Рассолова, В. О. Лучина, Б. С. Эбзеева. М.: Юнити–Дана; Закон и право, 2001. 640 с.

Битяк Ю. П. Державна служба та розвиток її демократичних основ. Харків: Укр. юрид. акад., 1990. 74 с.

Скакун О. Ф. Теория государства и права: учебник. Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. 704 с.

Теория государства и права/под ред. Г. Н. Манова. М.: БЕК, 1995. 336 с.

Иванов В. А. Гарантии прав личности в сфере административного принуждения. Советское государство и право. 1972. № 8. С. 55–62.

Витрук Н. В. О категориях правового положения личности в социалистическом обществе. Советское государство и право. 1974. № 12. С. 11–19.

Малько А. В., Субочев В. В. Законные интересы как правовая категория. СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. 359 с.

Михайловский И. В. Очерки философии права: в 2 т. Т. 1. Томск: Тип. В. М. Посохина, 1914. 632 с.

Леженин В. Н. Правовые вопросы семейного воспитания детей. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1992. 151 с.

Матузов Н. И. Актуальные проблемы теории права. Саратов: Изд-во Сарат. гос. акад. права, 2004. 512 с.