The concept and basic dimensions of globalization as a specific form of the modern transformation process
Abstract
The essence and content of “globalization” have been determined. The basic modern scientific approaches to studying the process of globalization as a kind of transformation process have been considered. The basic components of globalization as a specific transformation process of modern state and legal reality have been established; their content and features have been analyzed. It has been grounded that the most accurate understanding of globalization gives an idea about itself as a process, not the kind of unique phenomenon. It is not the result of a simplified logic of linear development and as a separate kind of transformation process reflects the emergence and development of interregional structures and systems of cooperation and exchange. It has been proved that globalization is associated with increasing proportions of powerful intervention, i.e. with increasing spatial length of authorities and structures. It has been noted that the global system, which elements are becoming more dependent on each other, the centers of power are increasingly moving away from subjects and branches of powerful influence. It has been emphasized that spatial coverage of relationships and density of relations between communities, countries, international institutions, NGOs and multinational corporations form a new global rigidly stratified structure, because this process is extremely uneven: it takes into account the existing models of inequality and hierarchy, but also creates new ones.
Downloads
References
Archer M. S. Sociology for One World: Unity and Diversity. International Sociology. 1991. Vol. 6, No. 2 (June). Р. 131–147.
Waters M. Globalization. New York : Routledge, 1995. 471 р.
Гелд Д., Мак-Ґрю Е. Ґлобалізація/антиґлобалізація/пер. з англ. І. Андрущенко. Київ : К.І.С., 2004. Х, 180 с.
Наумкіна С., Ткачук Ю. Глобалізація: тенденції інтеграції, універсалізації та поляризації сучасного світу. Політичний менеджмент. 2005. № 6. С. 121–128.
Бек У. Что такое глобализация? (Ошибки глобализма – ответы на глобализацию) / пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника. М. : Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
Суспільно-політичні трансформації в Україні: від задумів до реалій/В. Ф. Солдатенко (кер.), Т. А. Бевз, В. П. Горбатенко та ін.; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж ім. І. Ф. Кураса. Київ : Парлам. вид-во, 2009. 536 с.
Иванов Н. П. Человеческий капитал и глобализация. Мировая экономика и международные отношения. 2004. № 9. С. 19–31.
Мамон Н. В., Завьялова А. С. Глобализация: концептуальные основы // Научный вестник Костромского государственного технологического университета. 2015. № 1. 26 с. URL: http://vestnik.kstu.edu.ru/Images/ArticleFile/2015-1-10.pdf.
Бирюков Р. Право и глобализация. Юридический вестник. 2010. № 1. С. 36–41.
Гидденс Э. Социология/при уч. К. Бердсолл; пер. с англ. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Едиториал УРСС, 2005. 632 с.
Тысячнюк М. С. Мобильная социология Джона Урри. Журнал социологии и социальной антропологии. 2004. Т. 7, № 4. С. 200–208.
Политология. Лексикон/под ред. А. И. Соловьёва. М. : РОССПЭН, 2007. 800 с.
Політологія : навч.-метод. комплекс; підручник / за ред. Ф. М. Кирилюка. Київ : ЦНЛ, 2004. 704 с.
Рукавишников В. О., Халман Л., Єстер П. Политические культуры и социальные изменения. Международные сравнения. М. : Совпадение, 1998. 368 с.
Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка. М. : Макс Пресс, 2003. 149 с.
Цыганков П. А. Политическая социология международных отношений : учеб. пособие. М. : Радикс, 1994. 208 с.
Оглезнев В. В. Глобализация и государство: анализ социальной онтологии. Томск : Изд-во ЦНТИ, 2010. 159 с.
Copyright (c) 2016 М. V. Pampura
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.