Психодіагностичний потенціал опитувальника загального стану здоров’я та його україномовна адаптація
DOI:
https://doi.org/10.32631/v.2025.2.34Ключові слова:
опитувальник загального стану здоров’я, психологічна діагностика, психометричні показники, стандартизація, статистичні норми, надійність, валідність.Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз психодіагностичних можливостей зарубіжного опитувальника загального стану здоров’я GHQ-28, розробленого в 1979 році Д. Голдбергом і В. Хіллієром. У структурі опитувальника на основі факторного аналізу визначено чотири субшкали – соматичні симптоми, тривожність / безсоння, соціальна дисфункція і важка депресія, кожна з яких містить сім пунктів. Показано, що опитувальник широко застосовується за кордоном для оцінювання здатності людини виконувати нормальні функції та діагностики певних відхилень дистресового характеру у стані психічного здоров’я. Наголошено, що актуальним завданням є україномовна адаптація GHQ-28. Проведено емпіричне дослідження за участю поліцейських і курсантів закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України зі специфічними умовами навчання, у межах якого розроблено україномовну версію опитувальника, а також встановлено його психометричні показники та середньостатистичні норми. Показано, що україномовний варіант опитувальника характеризується задовільними показниками внутрішньої узгодженості шкал, надійності (ретестової і паралельних форм), а також критеріальної валідності.
Завантажити
Посилання
Goldberg, D., & Hillier, V. (1979). A scaled version of the General Health Questionnaire. Psychological Medicine, 9(1), 139–145. https://doi.org/10.1017/S0033291700021644.
Salter, K., Campbell, N., Richardson, M., Mehta, S., Jutai, J., Zettler, L., Moses, M., McClure, A., Mays, R., Foley, N., & Teasell, R. (2013). Outcome Measures in Stroke Rehabilitation. Canadian Partnership for Stroke Recovery. http://www.ebrsr.com/sites/default/files/Chapter%2020_Outcome%20Measures.pdf.
O’Rourke, S., MacHale, S., Signorini, D., & Dennis, M. (1998). Detecting psychiatric morbidity after stroke: Comparison of the GHQ and HAD Scale. Stroke, 29(5), 980–985. https://doi.org/10.1161/01.str.29.5.980.
Failde, I., Ramos, I., & Fernandez-Palacín, F. (2000). Comparison between the GHQ-28 and SF-36 (MH 1-5) for the assessment of the mental health in patients with ischaemic heart disease. European Journal of Epidemiology, 16(4), 311–316. https://doi.org/10.1023/a:1007688525023.
Sterling, M. (2011). General Health Questionnaire – 28 (GHQ-28). Journal of Physiotherapy, 57(4). https://doi.org/10.1016/S1836-9553(11)70060-1.
Kilic, C., Rezaki, M., Rezaki, B., Kaplan, I., Ozgen, C., Sagduyu, A., & Ozturk, M. O. (1997). General Health Questionnaire (GHQ12 & GHQ28): psychometric properties and factor structure of the scales in a Turkish primary care sample. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 32(6), 327–331. https://doi.org/10.1007/BF00805437.
Robinson, R. G., & Price, T. R. (1982). Post-stroke depressive disorders: A follow-up study of 103 patients. Stroke, 13(5), 635–641. https://doi.org/10.1161/01.str.13.5.635.
Sakakibara, B. M., Miller, W. C., Orenczuk, S. G., & Wolfe, D. L. (2009). A systematic review of depression and anxiety measures used with individuals with spinal cord injury. Spinal Cord, 47(12), 841–851. https://doi.org/10.1038/sc.2009.93.
Lincoln, N. B., Nicholl, C. R., Flannaghan, T., Leonard, M., & Van der Gucht, E. (2003). The validity of questionnaire measures for assessing depression after stroke. Clinical Rehabilitation, 17(8), 840–846. https://doi.org/10.1191/0269215503cr687oa.
Thomas, S. A., & Lincoln, N. B. (2006). Factors relating to depression after stroke. British Journal of Clinical Psychology, 45(1), 49–61. https://doi.org/10.1348/014466505X34183.
