Лінгвістичні аспекти права: проблеми та перспективи
DOI:
https://doi.org/10.32631/v.2023.3.20Ключові слова:
мова права, юридична лінгвістика, юридичний текст, юридична термінологія, лінгвістична експертиза.Анотація
Статтю присвячено теоретичному аналізу наукового доробку з проблем лінгвістичних особливостей мови права. Розглянуто лінгвістичний аспект законотворчості, зокрема питання впорядкування юридичної термінології, пошуку міжмовних еквівалентів; окреслено необхідність поєднання теоретичних і прикладних методів як запоруку успіху якісної лінгвістичної експертизи юридичних текстів. Приділено увагу питанню наукового рецензування, опрацьовано проблемні підходи до семантико-текстуальної експертизи юридичних текстів, її позитивні й негативні наслідки. На підставі проведеного аналізу виокремлено основні вектори розвитку вітчизняної та зарубіжної юриспруденції з проєкцією на лінгвістику права.
Завантажити
Посилання
Liubchenko, M. I. (2015). Legal terminology: concepts, features, types. Human Rights Publishing House.
Kosarenko, O. I. (2011). Language norms and regularities in the legal system. Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine, 2(21), 213–218.
Gumperz, J. J. (2007). A Postscript: Style and Identity in Interactional Sociolinguistics. In Style and Social Identities. Alternative Approaches to Linguistic Heterogeneity (pp. 477–501). Berlin.
Hamann, H. (2017). Structuring legal theory as a legal language theory. In E. Felder, F. Vogel (Eds.), Handbook of language in law (pp. 175–185). De Gruyter.
Harris, Z. S. (1952). Discourse analysis: A sample text. Language, 28, 474–494. https://doi.org/10.2307/409683.
Radu, A. (2013). Linguistic ecology: directions and problems of research. Humanitarian Education in Technical Higher Educational Institutions, 27, 191–197.
Artykutsa, N. V. Legal linguistics as a new promising direction of interdisciplinary research. Kyiv-Mohyla Academy. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2461/.
Bekhruz, Kh. N. (2010). Law understanding, understanding of law and legal system. Law of Ukraine, 4, 143–147.
Bilousova, O. I. (2010). Grammatical Specificity of the Language of Ukrainian Legislation [Candidate thesis, Oles Honchar Dnipro National University].
Zarkhina, S. E. (2011). Near the origins of domestic legal linguistics – the first work of V. D. Katkov. Problems of Legality, 117, 221–229.
Koval, N. Ye. (2015, April 24). Legal Linguistics – a perspective direction of legal discourse research [Conference presentation abstract]. IV International Science and Practice Internet Conference “Philology of the XXI century: theory, practice, perspectives”, Odesa, Ukraine.
Pradid, Yu. F. (2011). Juridical linguistics in Ukraine: achievements and perspectives. Movoznavstvo, 2, 31–37.
Kovalskyi, V. S., & Kuzintsev, I. P. (2012). Law-making: theoretical and logical foundations. Yurinkom Inter.
Koloiz, Zh. (2020). Globalization processes and their consequences for national ecolinguistic systems. Philological Studies, 21, 9–23. https://doi.org/10.31812/filstd.v21i.4749.
Cherniei V. V., Husariev S. D., Cherniavskyi S. S. et al. (Eds.). (2012). Ukrainian language in jurisprudence: status, problems, prospects. National Academy of Internal Affairs.
Lukianov, D. V. (2015). Sub-national legal systems, approaches to determining. Comparative and Analytical Law, 3, 25–27
Cherednyk, Yu. M. (2011). Modernization of state language policy in Ukraine: theoretical and methodological aspect [Candidate thesis, Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration].
Artykutsa, N. V. (2019). Legal terminology in Ukraine: modern state, main strands and perspectives. Terminological Bulletin, 5, 6–17.
Derdi, E. T. (2006). Language and law as a reflection of reality: to the question of the functioning of legal terminology. East Slavic Philology, 11(I), 57–60.
Skorokhodko, E. F. (2002). Modern English terminology. UILM.
Lebedenko, V. I. (2014). Legal technique: concept, purpose, methodological principles of application. Information and Law, 2(11), 52–56.
Yablokova, O. (2020). Peculiarities of translation of literary text as primary and derived object of copyright. Law Herald, 4, 189–194. https://doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1988.
